Воскресіння Христове. Великдень

Тема уроку: Воскресіння Христове

Мета уроку: навчити учнів розуміти зміст Пасхального свята у житті християнина, заохотити до роздумів над глибоким духовним змістом події Воскресіння; розповісти про сакральний зміст свята; розвивати в учнях вміння аналізувати зміст Біблійних, літературних джерел; виховувати бажання бути гідним християнином.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати:

Учні повинні знати і вміти:

• пояснити зміст Пасхальних свят у житті християнина;

• переповідати історію Воскресіння Христового;

• наводити приклади художньої та поетичної творчості вітчизняних і зарубіжних авторів;

• переповісти про сакральний зміст свята.

Біблійна основа: Мф. 28;

Мр. 16; Лк. 24; Ін. 20.

Обладнання: Біблія, словник.

Міжпредметні зв’язки: історія, література, мистецтво.

Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. – Київ: Ірпінь, 2003.

Кузик Б.М., Литвин Л.І. Благовіст – православна етика. Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2009.

Собори наших душ. 6-й випуск. – Дніпропетровськ:

ПП «Ліра ЛТД», 2004.

Янушкявічус Р., Янушкявічене О. Основи благочестя: бесіди з етики для старшокласників. – Київ: 2005.

Хід уроку

І. Вступна частина

1. Організаційний момент

Привітання. Створення доброзичливої психоемоційної атмосфери в класі.

Слово вчителя. Дорогі друзі, сьогодні хочу привітати вас великодневими словами «Христос Воскрес!» Яке значення ці слова мають для кожного – питання індивідуальне й особисте, але вони вочевидь наповнені таким змістом, який відкривається людині, мабуть, не одразу, а поступово, з часом, з плином життя. Відкриваються і через пізнання, і через власний досвід.

ІІ. Основна частина

1. Перевірка домашнього завдання

Учні представляють доповіді на основі літературних творів або прикладів з образотворчого мистецтва, які втілюють ідею хрестонесіння.

2. Актуалізація опорних знань

Вправа «Мозковий штурм»

Учням пропонується бліц-опитування за темою:

Що відбулося на Хресті на горі Голгофа?

Чи можна говорити про внутрішній і зовнішній Хрест Ісуса Христа?

Що символізує Хрест Христовий?

Вправа

«Філософський цитатник»

Учням пропонується об’єднатися в пари для опрацювання цитат.

Завдання: висловити свою думку щодо сказаного в цитаті.

Хрест є знамення мудрості духовної, християнської і сильної, як міцна зброя.

Святитель Дмитрій

Ростовський

Образ Хреста показує примирення і співдружність, в яку вступила людина з Богом.

Прп. Симеон Новий Богослов

Усі частини світу були приведені до миру частинами Хреста.

Святитель Висилій Великий

Образом Хреста має триматися все у світі, і Він є віковічніше всього у світі.

Святитель Георгій Ниський

3. Мотивація навчання

Слово вчителя. Час страждань минув, Господь Ісус Христос воскрес із мертвих. Християнство – не тільки релігія спасіння і любові. Християнство – релігія Життя. Людина, зазвичай, не дуже часто замислюється над тим, що таке Вічне Життя. А все ж, ми знаємо і нам зрозуміло, що мета пришестя в світ Сина Божого, рівно як і мета нашого земного буття – в тому, щоб повернути нам те вічне життя, яке ми втратили через гріхопадіння наших прабатьків. Блага звістка про Вічне Життя – це є головний предмет і завдання усієї апостольської діяльності.

4. Повідомлення теми уроку і очікуваних результатів

5. Процес засвоєння та усвідомлення нових знань

Вправа

«Поміркуємо разом»

Учням пропонується прочитати вірш Оксани Киричук, учениці Богуславської ЗСШ Павлоградського району.

Життя

Життя – це не гірська стежина,

Яка до вершини веде,

Життя – чарівна перлина,

Троянда, що пишно цвіте.

Життя – ніби дивна казка,

Воно, як зоря та ясна:

У ньому любов і ласка,

У ньому краса і весна.

Життя – це завіса туману.

Що буде – ніколи не знать.

Лишить незагоєну рану

І мусиш чекать і чекать.

Життя – це нездійснені мрії,

Це вічні турботи й жалі,

Це віра, бажання, надії…

Життя – це наш дар на Землі.

Воно, ніби зебра смугасте:

Два види буває смуг,

І, щоб у житті не пропасти,

Рішучий потрібен дух.

Проблемні запитання

На демонстраційній дошці вчитель розміщує низку запитань, які мають бути висвітлені під час уроку:

• Хто є Життя вічне?

• Хто може дати вічне життя?

• Чи можна без пізнання Бога мати життя вічне?

• Що є основою вічного блаженства з Богом?

Екскурс в історію і філософію

Слово вчителя. Великдень – це щось значно більше, ніж просто свято. Душа оновлюється, серце пробуджується від урочистості події. Дорослі й малі поспішають до храму… В цей день мають забутися усі образи і ненависть.

Воскресіння Ісуса Христа з мертвих по трьох днях після смерті, центральна подія, яка протягом сторіч проповідувалась світові і є найважливішою подією (і святом, знаним як Пасха чи Великдень) християнської спільноти.

Апостол Павло казав, що якщо Христос не воскрес, то вся християнська віра є даремною: «Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах, тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись! Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей! Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних. Смерть бо через людину, і через Людину воскресіння мертвих. Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть». (1 Кор. 15:19).

Згідно з апостолом Павлом, вся християнська віра ґрунтується на події воскресіння Христового. Згідно з давньою традицією, коли навіть незначна частина доби вважалася за день, Христос пробув мертвим три доби (фактично це тривало близько двох днів). Ця кількість символічно співвідноситься зі старозавітним Іоною, що перебував у тілі морського звіра три дні (Мф.12,40).

Ісус Христос воскрес о ранній порі в неділю, на початку нового єврейського тижня, оскільки у древніх євреїв неділя була першим днем тижня і починалася зразу ж після заходу сонця в суботу. Тому неділя, стала святим днем для християн і теж зветься Господнім Днем (грец. Kyriake Hemera). Звідси його українська назва – неділя (від не ділати, не робити, тобто відпочивати від буденних справ, присвятивши його справам Божим ).

Коли минула субота, вночі, на третій день після Своїх страждань, Господь Ісус Христос силою Свого Божества ожив, тобто воскрес із мертвих. Тіло Його людське преобразилося. Він вийшов із гробу (печери), невидимий для сторожі, не порушивши синедріонової печатки. Але стався великий землетрус; з небес зійшов ангел Господній. Він, приступивши, відвалив камінь від гробу Господнього і сів на ньому. На вигляд він був немов блискавка, і одяг мав білий наче сніг. Воїни, що вартували біля гробу, тремтіли від страху, і зробились немов мертві, а потім, коли отямились, від страху розбіглись.

Як тільки закінчився суботній спокій, дуже рано, на світанку, –Марія Магдалина, Марія Яковлева, Іоанна, Саломія та інші жінки, взявши приготоване запашне миро, пішли до гробу Господнього, щоб намастити тіло Його, бо не встигли зробити цього під час похорону (Церква іменує цих жінок мироносицями). При цьому жінки перемовлялися між собою: «Хто відвалить нам камінь від дверей гробу?» Бо камінь був дуже великий…

Робота в парах

Учням пропонується прочитати уривки з чотирьох Євангелій. Один учень з пари шукає спільні риси в описах події воскресіння, а інший шукає відмінності.

Від Марка (Мр. 16:1-11)

«Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.

І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули, і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей? А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий… І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони… А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп’ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були. Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив. А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись… Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів. Пішовши, вона повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали. А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри».

Від Луки (Лк. 24:1-12)

«А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі, та й застали, що камінь від гробу відвалений був. А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса. І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з’явились при них. А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї. Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня. І згадали вони ті слова Його! А повернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших. То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковлева, й інші з ними, і вони розповіли апостолам це. Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірили їм. Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившись, бачить – лежать самі тільки покривала… І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось…».

Від Матвія (Мт. 28:1-15)

«Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.

І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангел Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А Ангел озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити. Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі. Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене! Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все, що сталось. І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків, і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали. Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас. І, взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І пронеслося слово оце між юдеями, і тримається аж до сьогодні».

Від Іоанна

(Ін. 20:1-18)

«А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.

Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його! Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли. Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув. І, нахилившись, бачить лежить плащаниця… Але він не ввійшов. Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала, і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці… Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував. Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих. І учні вернулися знову до себе. А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло… І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали… І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус… Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій! Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розкажи: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав…».

Слово вчителя. Раніше від усіх, як свідчить Святе Передання, Ісус Христос обрадував Пресвяту Матір Свою, сповістивши їй через ангела про Своє воскресіння.

Цю подію так оспівує Церква: Ангел звістив Благодатній: «Чиста Діво, радуйся!» І знову мовлю: Радуйся, Твій Син воскрес на третій день із гробу і мертвих воскресив; люди, веселіться.

Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня над тобою зійшла, радій нині і веселися, Сіоне, а Ти, Чиста, красуйся, Богородице, бо воскрес Народжений Тобою.

Між тим, воїни, які охороняли гроб Господній, від страху розбіглися. Деякі з них пішли до первосвящеників, сповістили про все, що відбулося біля гробу Ісуса Христа. Первосвященики ж, зібравшись зі старійшинами, скликали раду. Через власну злісну упертість вороги Ісуса Христа не хотіли повірити у Його Воскресіння і вирішили приховати цю подію від народу. Задля цього вони підкупили воїнів. Давши багато грошей, вони сказали: «Говоріть, що ученики Його, прийшовши вночі, украли Його, коли ми спали. І якщо чутка про це дійде до правителя (Пілата), ми переконаємо його і вас від неприємностей визволимо». Воїни взяли гроші і вчинили так, як їх було навчено. Чутка ця пронеслася між людьми, так що багато з них і досі вірять цьому.

Обман же і неправда цієї чутки очевидні для кожного. Якщо воїни спали, то не могли бачити, а якщо бачили, значить, не спали і затримали б викрадачів. Варта має пильнувати й охороняти. Неможливо уявити, щоб сторожа, яка складалася з кількох чоловік, могла заснути. А якщо всі воїни заснули, то підлягали б суворому покаранню. Чому ж їх не покарали, а залишили у спокої (і навіть нагородили)? А налякані учні, від страху замкнувшись у своїх домівках, хіба могли б наважитися, беззбройно проти озброєних римських воїнів, на таку сміливу справу? До того ж навіщо їм було робити це, коли вони самі втратили віру у свого Спасителя. Окрім того, хіба могли вони відвалити величезний камінь, нікого не розбудивши? Усе це неможливо. Навпаки, учні подумали, що хтось викрав тіло Спасителя, та, побачивши порожній гріб, зрозуміли, що після викрадення так не буває. І, нарешті, чому ж начальники юдейські не шукали тіло Христове і не покарали учнів? Так вороги Христові намагались затьмарити справу Божу хитросплетінням неправди й обману, але виявилися безсилими перед істиною.

Робота з ілюстраційним матеріалом

Учням пропонується розглянути два зображення («Воскресіння Христове» та «Сходження до пекла») і пояснити якомога більше деталей на них.

Вправа «Колаж»

Учням пропонуються картки, окремо – питання, окремо – відповіді на них, необхідно знайти відповідності. Робота можлива в парах і маленьких групах.

А що означає слово «пасха»?

Слово «пасха» (з євр. «песах») означає визволення. В давні часи це було свято, коли згадувалася конкретна історична подія: чудесне визволення євреїв з єгипетського рабства. Для християн Пасха – це свято Світлого Христового Воскресіння, перемоги над найстрашнішим наслідком гріха – смертю. Таким чином, можна сказати, що Великдень – це теж визволення, але вже від рабства гріховного. Воскресіння Христове є сутністю і основою християнської віри, тому, прийнявши від Візантії християнство, наші боголюбиві предки і назвали це свято Великдень.

Багато хто цікавиться, чому не існує певного, зафіксованого дня святкування Великодня?

І як цей день визначається?

По-перше, Великдень завжди святкується в неділю (напр. рос. «воскресенье» як визначна євангельська подія). Існує ряд правил для того, щоб обчислити день його святкування, а саме: це має бути перша неділя після першого повного місяця, який приходить за днем весняного рівнодення і завжди після пасхи юдейської. Ось тому це і є дата, яка вираховується кожного року.

На Великдень печуть і освячують паски. А що вони символізують собою?

Хліб має давнє символічне значення, він ототожнює основу життя. Сам Христос говорить про Себе: «Аз єсмь хліб життя» (Ін. 6,35). Після Воскресіння Христового Його учні, апостоли, на стіл під час трапези, на спомин Таємної Вечері, на центральне місце ставили хліб, який символізував живу присутність їх Учителя. Цей звичай поширився по всій Церкві: на Великдень стали випікати спеціальний хліб (грецькою «артос»), на якому зображується хрест і терновий вінець. Він освячується під час Пасхального богослужіння; у Світлу Суботу його роздають вірянам. Паски є наслідуванням артосу, їх також освячують пасхальної ночі, а потім несуть по домівках, роздають рідним і близьким, пригощають друзів, щоб частинку Пасхальної радості розділити з усіма, адже цей, особливий хліб, нагадує нам про перемогу над смертю, і Сам Переможець – є Хліб Життя.

Після святкового богослужіння, люди говорять один одному «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!». Звідкіля пішов цей звичай?

Радісне привітання нагадує нам той стан апостолів, який вони відчули, здивувалися і обмінялися один з одним, коли пронеслася звістка про Воскресіння Христове. Це вони у захваті ділилися один з одним «Христос Воскрес!» і відповідали один одному «Воістину Воскрес!» Люди цілують один одного на знак радості і любові й цим символізують примирення з Богом і прощення через смерть і Воскресіння Ісуса Христа.

Обов’язковим атрибутом свята є пофарбовані яйця, які люди дарують один одному на свято. А звідкіля прийшов звичай фарбувати і дарувати один одному яйця?

У світоглядних традиціях дохристиянської давнини яйце символізувало Всесвіт. Плутарх возвеличував яйце, вважаючи його початком творіння усієї природи.

З християнством яйце набуло іншого значення. Звичай фарбувати яйця пов’язують зі святою Марією Магдалиною, яка проповідувала Воскресіння Христове перед імператором Тиберієм в Римі. Вона подарувала йому яйце зі словами «Христос Воскрес!» Імператор засумнівався в цьому факті. Він сказав: «У це так складно повірити, як і в те, що це біле яйце може стати червоним», і в ту ж мить яйце стало червоним. Те, що Марія Магдалина подарувала імператорові яйце було символічно і традиційно для того часу. Адже, коли хтось уперше з’являвся перед поважною особою, приносив на знак шанування і поваги дарунок. Люди бідні зазвичай приносили яйця домашніх птахів.

Червоне яйце – символ Воскресіння, Символ Великодня. Як із яйця з’являється нове життя, так і світ знову народився через Воскресіння Христове. Червоний колір і сам є символічним: цей колір є кольором крові, пролитої Христом на Хресті, через кров Його омилися гріхи людства, і від того знаменується оновлення, радість, відродження людства до життя. Завдяки Марії Магдалині звичай дарувати один одному пасхальні яйця в день Світлого Христового Воскресіння розповсюдився серед християн усього світу.

6. Закріплення вивченого матеріалу

Персоналії визначних

дат і подій

Слово вчителя. Християнство високо цінує жінку. Вона є хранителькою сімейного тепла і затишку. Їй Богом подарована визначна роль продовжувати на землі життя: народжувати дітей, виховувати їх. Від характеру, вміння жінки піклуватися про інших, терплячості, здатності жертовно служити залежить і її доля, і гармонійність її внутрішнього світу, і стабільність родини. Недарма відоме прислів’я мудро говорить: «Світом править рука, яка гойдає колиску». Жінці призначена роль бути другом і помічником чоловікові. А ще жінки покликані бути святими через великий і величний подвиг служіння Христу. У персоналіях свята Великодня є жінки-мироносиці. Про одну з них, Марію Магдалину – наша сьогоднішня оповідь.

Групова робота

Завдання до міні-лекції

– Що вразило у почутому? (1 група)

– Чим за цікавила подана інформація? (2 група)

– Чи є інформація актуальною для сучасників? (3 група)

– Скласти питання до лекційного матеріалу (4 група)

Міні-лекція:

Свята Рівноапостольна Марія Магдалина

На березі Геннісаретського озера, між містами Капернаум і Тиверіадою, розташувалося маленьке містечко Магдала, руїни від якого уціліли до наших днів. В Магдалі народилася і виросла дівчинка, ім’я якої навіки увійшло до Євангельської історії. Святе Євангеліє не зберегло розповіді про дитячі і юні роки дівчини, та Передання розповідає, що Марія з Магдали була молодою, красивою, та вела грішне життя. Цим вона дуже тяготилася, і коли розповсюдилися чутки про чудесного цілителя від усяких хвороб, Марія поспішила до Нього, щоб отримати зцілення. Отже, зустріла вона Того, Хто творить чудеса і знамення. Він явив їй Своє милосердя, зцілив від жорстоких тілесних страждань (Лк. 8,2), врятував її душу, визволив із пітьми гріховної. Просвітив її розум пізнанням істини і віри. В Євангелії говориться, що Господь вигнав з неї сім бісів. З моменту зцілення вона почала нове життя, стала вірною послідовницею Сина Божого.

Марія слідувала за Господом, коли Він з апостолами ходив містами та селищами Юдеї і Галилеї з проповіддю Царства Божого. Разом з благочестивими жінками – Іоанною, Сусанною та іншими – служила вона Йому. В Євангелії від Луки ми читаємо, що разом із іншими жінками вона була біля Голгофи, коли Він ніс важкий Хрест, жінки слідували з плачем і риданнями за Ним. Марія Магдалина була на Голгофі і під час розп’яття; і тоді, коли всі учні розбіглися, вона залишалася біля Хреста без страху разом з Богородицею і апостолом Іоанном. Марія Магдалина була вірною Йому і в час Його слави, і в час Його приниження і знищення. Вона бачила, як Його Тіло знімають з Хреста, вносять до гробу, завалюють каменем вхід до печери. Вона, як вірна учениця, першою поспішила принести миро для підготовки тіла до погребіння. І саме вона була серед тих, хто першими побачив воскреслого Спасителя (Ін. 20,12; Мф. 28, 1). Марія Магдалина була і першим свідком, і першою, хто приніс апостолам звістку про Воскресіння Ісуса Христа.

Яким було серце цієї жінки: відкритим, щирим, сповненим надії, мужнім? Багато слів можна підібрати. Мало хто може сказати так просто і з тим так впевнено: «Я бачила Господа!» Цими словами починалися її проповіді, з ними вона обійшла Італію, була і в Ефесі у святого апостола Іоанна Богослова. Саме там і завершився її земний шлях.

Проблемні питання

Які ще персоналії події Воскресіння Христового ви можете назвати?

Чи знаєте ви, яку роль вони відіграли історично?

Які ролі вони відіграють сьогодні для нашого розуміння події Воскресіння Христового?

Вправа «Tabula Rasa»

Вчитель пропонує учням повернутися до низки питань, розташованих на демонстраційній дошці на початку уроку, і відповісти на них.

ІІІ. Завершальна частина

1. Рефлексія

2. Підведення підсумків уроку

Вчитель оцінює роботу учнів на уроці.

3. Домашнє завдання.

Навести приклади художньої та поетичної творчості вітчизняних і зарубіжних авторів про переживання події Воскресіння Христового.